Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
красномовний — 1) (про людину здатний гарно, майстерно говорити; про мовлення майстерний), пишномовний, високомовний; солодкомовний (який милує слух своїми словами) 2) перен. (який виразно натякає на що н. важливе), переконливий, яскравий, промовистий,… … Словник синонімів української мови
красномовний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вимовний — а, е. 1) Який виражає, виявляє внутрішні особливості, переживання (про очі, обличчя і т. ін.). || Який яскраво, виразно передає що небудь. 2) діал. Красномовний. 3) діал. Докірливий. 4) лінгв. Стос. до вимови. Вимовні норми … Український тлумачний словник
елоквентний — а, е, книжн., заст. Велеречивий, красномовний … Український тлумачний словник
златоуст — а, ч., жарт., ірон. Людина, яка вміє красиво говорити; красномовний балакун … Український тлумачний словник
красномовно — Присл. до красномовний … Український тлумачний словник
промовний — а/, е/, діал. Красномовний, велеречивий … Український тлумачний словник
проречистий — а, е, заст. Те саме, що красномовний … Український тлумачний словник
речистий — а, е, розм. Який уміє красиво висловлюватися; красномовний. || Який передається, виражається красномовно … Український тлумачний словник
солодкомовний — а, е. Який уміє гарно, цікаво, захоплююче говорити; красномовний. || Який милує слух своїми звуками, словами і т. ін. || Облесливий … Український тлумачний словник
